Монетизація субсидій в Україні – як це буде працювати і як відіб'ється на економіці країни?

30 травня 2019

Монетизація субсидій в Україні породила масу питань у громадян, які не звикли до отримання підтримки держави в такій формі. У той же час цікаво, як це тепер працює, що чекає громадян в майбутньому, навіщо це потрібно і як відіб'ється на економіці країни. Розповідаємо про все це і з'ясовуємо, як допоможе економіці монетизація субсидій в Україні в 2019.

Монетизація субсидій в Україні як це буде працювати і як відіб'ється на економіці країниМонетизація – яка її головна мета і чи так вже вона потрібна?

Для пересічного громадянина все ще залишається відкритим питання про те, з чого раптом держава вирішила надавати субсидії таким чином. Однак все це відбувається в рамках заходів, спрямованих на допомогу Україні в набутті енергетичної незалежності. Звичайно, ряд заходів припадає на державу, але й українці можуть взяти посильну участь в цьому процесі, якщо будуть економити ресурси, а також використовувати обладнання, що сприяє максимально ефективному і економічному споживанню.

Справа в тому, що якщо раніше громадянину нараховували субсидію в певному обсязі, а він споживав менше, ніж було заплановано, залишок коштів йшов до бюджету. Тепер же, якщо громадяни використовують менше ресурсів і заощадять на оплату комунальних послуг, залишок коштів вони зможуть залишити собі. Погодьтеся, заощадити і поповнити свою кишеню приємніше, ніж через брак коштів шукати кредити онлайн або гроші в борг.

Чому це має стимулювати громадян на витрати на утеплення будинків і оновлення систем або котлів?

Субсидія в тому вигляді, в якому вона надавалася раніше, виконувала, по суті, лише соціальні завдання, допомагаючи громадянам оплачувати послуги, якщо їх доходи цього не дозволяють, особливо враховуючи те, що так істотно підвищилися ціни на ці послуги. При цьому якщо у громадянина не утеплений будинок, старі вікна, старий котел, колонка і т.д., які споживають ресурси максимально неефективно і неекономічно, ніякого сенсу докладати зусиль для економії у нього не було. При розрахунку субсидії завжди враховуються доходи громадянина, витрати на послуги і т.д., а тому, якщо згідно з розрахунками йому має бути надана допомога держави, щоб він не платив за послуги понад певної частки його доходів, він її отримував і все на цьому.

Тепер же громадяни отримають стимул – заощадивши ресурси, можна буде менше заплатити, а різницю між субсидією і реальними витратами залишити в своїй кишені. Таким чином держава намагається зробити економію ресурсів вигідною самим громадянам. Для країни ж в цьому також криється величезний плюс – стимулюючи економити населення, держава робить ще один крок на шляху до енергетичної незалежності.

Критика монетизації – що не так з, здавалося б, цілком хорошою програмою?

Якщо говорити про програму в цілому, експерти її схвалюють і погоджуються з тим, що так державі вдасться привчити громадян до економії, давши їм особисту зацікавленість. Але згідно початкового плану, «живі» гроші повинні були потрапляти в руки до громадян тільки після завершення поточного опалювального сезону, щоб в період найбільших витрат вони переводилися безпосередньо постачальникам через особисті рахунки громадян в Ощадбанку.

Оскільки боржник в Україні субсидію отримати не може, це знижувало ризики нецільового використання коштів, коли громадяни можуть отримати гроші і використовувати їх не за призначенням, заборгувавши згодом за комуналку. Але зважаючи на майбутні на той момент вибори в Україні, було прийнято не зовсім правильне і частково просто популістське рішення зробити першу виплату на руки вже в березні. Ще тоді експерти активно висловлювали своє обурення таким рішенням, а зараз вже можна стверджувати про те, що вони були небезпідставні, оскільки чверть українців, які отримали «живі гроші», і, правда, в результаті не розплатилися за рахунками вчасно. І це навіть при тому, що отримати її на руки могли лише ті громадяни, які раніше проявили себе як сумлінні платники, а всім іншим виплата проводилася безготівковим способом.

Важливо: Головним мінусом всієї цієї програми багато експертів вважали те, що з громадянами не проводилася роз'яснювальна робота. 70% одержувачів субсидій в Україні є пенсіонерами, багатьом з яких в березні повинна була надійти підвищена після індексації пенсія, досить велика за мірками українських пенсіонерів доплата, а також субсидія. При цьому далеко не всі громадяни розуміють, що за гроші вони взагалі отримали.

До слова, про недостатню обізнаність громадян свідчить і той факт, що 13% громадян, яким була нарахована виплата допомоги на руки, просто не прийшли за нею.

Як виплачували перші субсидії на руки

В цілому в бюджеті України передбачено 58 млрд. гривень тільки на виплату субсидій населенню. На березневу виплату субсидій Мінсоцполітики перерахували 5,7 млрд. гривень. При цьому середній розмір субсидії склав 1 676 гривень. Звичайно, на практиці все залежить від доходів громадян і їх сімей і їх витрат на комунальні послуги. У когось реальна сума може бути і менше середньої, а у когось складати 2-3 тис. гривень.

2,3 млн. українців повинні були отримати свою субсидію через Пенсійний фонд. До слова, пенсіонерам виплату субсидії приурочили просто до пенсії, видаючи відразу обидві виплати на руки. Ще 1,2 млн. громадян повинні були отримати гроші через Ощадбанк.

Такі ж виплати будуть проведені в квітні і травні цього року. У травні ж стартує наступний етап монетизації субсидій і перепризначатиметься субсидія на наступний рік. До слова, на травень у громадян, бажаючих і далі отримувати допомогу держави, не повинно бути боргів, інакше в субсидії відмовлять, і поки борг не буде погашений, розглядати заяву громадянина не будуть.

Субсидантів все менше, борги ростуть – що відбувається?

Приблизно 47-50% своїх доходів українці витрачають тільки на продукти харчування, що обумовлено їх високою вартістю. Ще 35-40% йде на оплату комунальних послуг. При цьому з року в рік кількість субсидантів в країні зменшується. З одного боку держава не може піти проти вимог МВФ і підвищує тарифи, з іншого, не може не визнавати той факт, що українці зубожіють і не справляються з покладеним на них навантаженням.

Наприклад, в 2015 р. борги українців за комунальні послуги обчислювалися досить скромними, як ми зараз розуміємо, 8,8 млрд. гривень. За підсумками першого кварталу поточного року сума досягла вже 70 млрд. гривень. У той же час ще два роки тому субсидії отримували 7 млн. українських сімей, а зараз – тільки 3 млн.

Причина проста – не підвищувати тарифи не можна, платити за громадян занадто дорого, а тому держава активно вживає заходів щодо ускладнення умов отримання допомоги і в цьому вона максимально успішна. Навіть ті, хто після всіх змін правил отримали право на субсидію, ризикують втратити її, заборгувавши лише 340 гривень, що абсолютно неадекватно, коли сума за комуналку за місяць у багатьох обчислюється в тисячах гривень.

При цьому багато українців просять своїх роботодавців платити їм офіційно мінімум, віддаючи зарплату в конверті, так як навіть якщо за мірками начебто прожиткового мінімуму і т.д. вони ще не жебраки, то ризикують стати такими, коли сплатять за послуги без допомоги держави.

Що приніс черговий етап монетизації субсидій в травні 2019 г.?

Понад 3 млн. домогосподарств в Україні отримають субсидії після автоматичного перерахунку. Всі ж інші претенденти на субсидію мають оформити все заново, надавши відповідні документи. Виплата сумлінним платникам буде проводитися готівкою. Пенсіонери зможуть отримати її через ПФ або ж Укрпошту, а решта через Ощадбанк.

Як монетизація відіб'ється на економіці країни?

Незважаючи на безліч спроб влаштувати в ЗМІ паніку через ризик інфляції або й зовсім девальвації гривні внаслідок монетизації субсидій, цього все-таки не буде. Не та сума в масштабах країни, - говорять експерти. Віщують незначні коливання курсу долара або невеликі сплески споживацької активності, але не більше того. Втім, і позитивний вплив на економіку за рахунок не настільки значної суми вливання в країні з бюджетом понад трильйон гривень, виявиться мінімальним.

 
Сподобалося?

1

Читайте також

04 грудня 2019

Дана глава нашого дослідження присвячена розміру активів МФО. Лідером рейтингу, як і рік тому, стала компанія «Центр Фінансових Рішень», яка веде свою діяльність під брендом «КредитМаркет». Однак якщо раніше вона випереджала конкурентів з великим відривом, то за підсумками 2018 року, компанія Moneyveo скоротила цю дистанцію, збільшивши свої активи більш ніж в 2 рази. «ШвидкоГроші» теж намагаються наздогнати лідерів таблиці - їх активи збільшилися більш ніж в 1,5 рази.

04 грудня 2019

Проаналізувавши дані звіту Нацкомфінпослуг, ми виявили, що лідером за таким показником, як фінансовий результат до оподаткування, стала компанія «Споживчий центр», що працює на ринку під брендом «ШвидкоГроші». За 2018 рік вона зуміла заробити на 30% більше, ніж в 2017 році.

04 грудня 2019

Ринок мікрофінансування в Україні продовжує стрімко розвиватися і рости. Безумовно, попит народжує пропозицію - українцям потрібна альтернатива банківським кредитам, щоб брати гроші в борг швидко і без відмови.

Коментарі

Залишити
Коментарі відсутні, ваш буде першим.